голосний

голосний
1) (про голос, звук — який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий, розливчастий, заливистий, розливний (з переливами); розкотистий (з розкотами); розгонистий (який чути далеко)
Пор. дзвінкий 1)
2) (який набув чималого розголосу), гучний, бучний, галасливий; сенсаційний (який викликає сенсацію); приголомшливий (який дивує, приголомшує); пікантний (який викликає нездоровий інтерес); широковідомий (який має широку популярність); знаменний (який вирізняється надзвичайними рисами)
3) (сповнений галасу, криків), галасливий, гамірливий, гамірний, гучний, гомінливий, гомінкий, бучний, шумливий, галасуватий, голосистий
4) ім. (звук), голосівка

Словник синонімів української мови. 2014.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "голосний" в других словарях:

  • голосний — а/, е/. 1) Який сильно звучить, добре чутний; гучний. || Шумливий, гомінкий. 2) перен. Який став широко відомим; загальновідомий. 3) перен. Надмірно претензійний. 4) лінгв. Який утворюється за вільного проходження повітря з легенів крізь ротову… …   Український тлумачний словник

  • голосний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • Юго-западное наречие украинского языка — Карта украинских наречий и говоров (2005) …   Википедия

  • півголосний — а/, е/. 1) Тихий, не дуже голосний. 2) у знач. ім., лінгв., півголосни/й, но/го, ч. Голосний звук, що входить до складу дифтонга і не утворює складу …   Український тлумачний словник

  • покрик — у, ч. 1) Сильний, різкий звук голосу; крик. || Раптовий, уривчастий крик; зойк. || Голосний крик, що вирізняється із загального шуму. || Крик, вигук, який передає сильне почуття, схвильованість. || Голосний окрик, яким привертають до себе увагу.… …   Український тлумачний словник

  • ха-ха — ха/, виг. Звуки, якими передається голосний сміх, регіт. || у знач. ім., невідм., с. Голосний сміх …   Український тлумачний словник

  • дзвінкий — 1) (про звук, голос, сміх тощо який звучить високо, чітко й сильно), дзвенячий, дзвенючий, металевий, голосистий; срібля[и]стий, срібний, кришталевий (мелодійний, чистого звучання) Пор. голосний 1) 2) (який видає чисті, сильні звуки),… …   Словник синонімів української мови

  • вереск — у, ч. 1) Пронизливий, різкий крик, виск. 2) Високий, пронизливий, неприємний звук (від тертя металевих, дерев яних та інших предметів). || Про дуже голосний, різкий звук мисливського рогу, сирени і т. ін …   Український тлумачний словник

  • виляск — у, ч. 1) Гучний звук, утворюваний від плескання, ляскання, ударяння об що небудь. 2) Пронизливий звук, що в нього переходить голосний крик, спів, сміх і т. ін. 3) перев. мн. Відзвук, луна …   Український тлумачний словник

  • відкритий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до відкрити. 2) прикм.Незачинений. •• Відкри/тий склад лінгв. склад, що закінчується на голосний звук. 3) прикм. Нічим не прикритий зверху або з боків. •• Відкри/та естра/да (сце/на тощо) естрада (сцена),… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»